Виправдання жорстокості

Мені не спалося. Я лежав у ліжку, дивлячись у стелю з відблисками вуличних ліхтарів, і недбало грав пасмом чорного з червоним волосся жінки, що лежала поряд. Я все ще не міг повірити, що опинився з Соломією в її спальні. І все ж таки ось вона поруч, спить на моєму плечі.

Цього вечора ми з нею увійшли до скляних дверей торгового центру. Соломія сказала, що їй подобалося бувати тут. Мені теж подобався цей торговий центр із його широкими сходами, високим фонтаном, навколо якого розташувалися лави, і склепінчастим куполом, завдяки якому вдень весь цей центр наповнювався сонячним світлом.

Ми зійшли з ескалатора на другий поверх слідом за двома дівчатами в обтягуючих джинсах. На цьому поверсі розташовувалися ресторани швидкого обслуговування, кондитерські та кав'ярні.

Також тут знаходились магазини модного одягу. Ми трохи походили там між кронштейнами з одягом та розставленими всюди манекенами. Соломія знімала з кронштейнів блузки популярних брендів, і оглянувши річ з усіх боків, вішала на місце.

- Як щодо того, щоб перекусити? - запитала вона, показуючи мені одну з блузок, щоб я зацінив. - Я б зараз із задоволенням що-небудь з'їла!

- Я теж, - зізнався я, піднявши вгору великий палець, що означало "блузка класна".

І ми попрямували до прилавків різних кафе. Вибравши їжу, ми вийшли до просторої зали, де були розставлені столики. У залі було повно народу, тут щовечора було багатолюдно. Я пошукав очима вільний столик - і знайшов його. З заставленими їжею підносами в руках ми почали пробиратися до нього між сидячого натовпу. Нарешті ми сіли, поставивши на столик підноси з тарілками.

Серед шуму та натовпу ми з Соломією їли мовчки, задумавшись кожен про своє. Навколо всі жували, пили, розмовляли, а ще грала музика.

Потім я витер губи серветкою і сказав:

- Може сходимо в кіно?

- Я не проти. - Соломія взяла великий стакан кока-коли, щоб відпити через соломинку.

- Чудово! Що дивитимемося?

Вона вийняла з рота соломинку і знизала плечима.

- Те, що починається раніше.

Я усміхнувся.

- Добре, треба подивитися що скоро почнеться.

Ми пішли на перший-ліпший фільм, це була картина з Раяном Ґослінґом. На щастя, нам обом подобався Ґослінґ, тому, зайнявши свої місця ближче до середини ряду, ми з Соломією відкинулися на спинки крісел, щоб насолодитися сеансом.

Не минуло й половини фільму, коли Соломія притиснулася до мене в сутінках зали і поклала голову на моє плече. А коли ми спускалися ескалатором з четвертого поверху, де знаходився кінотеатр, її рука вже тримала мою руку...

Із кабіни ліфта на її поверх ми вийшли разом. Удвох підійшли до дверей її квартири і зупинилися. І там, біля дверей, я трохи доторкнувся губами до її щоки.

- Побачимося.

Я повернувся до неї спиною і попрямував до ліфта.

- Макс!

Я обернувся.

- Підійди, будь ласка.

Я підійшов. Вона підвела голову, щоб подивитися на мене.

- Поцілуй мене. Тільки нормально.

Я поцілував. Не усвідомлюючи, що роблю, я поклав руки на її пружні сідниці і стиснув їх, потім підняв руки, щоб охопити маленькі груди долонями. Я відчув набряклий бугор між моїх ніг. А коли Соломія стегнами подалася вперед, то теж відчула ними щось тверде.

Вона приклала свої губи до мого вуха і прошепотіла:

- Хочеш увійти?

- Хочу, - відповів я. - Дуже хочу.

Після цього ми дісталися її ліжка.

Серце почало шалено битися в грудях, коли я побачив її зовсім оголеною. Я почав дражнити її соски, які затверділи та стирчали, легенько потираючи подушечкою великого пальця кожен із них, і вона застогнала. Вигнула спину, коли я обхопив губами і посмоктав спочатку один сосок, а потім другий.

Соломія лягла на ліжко, гола і готова. Її маленькі груди, які були по-своєму гарні, і поголений лобок - все було для мене.

А потім я увійшов у неї. Вона була в крайньому збудженні, всередині у неї було добре змащене. Соломія обійняла мої плечі руками, а талію ногами.

Ми з нею рухалися в одному ритмі, поступово прискорюючи темп, отримуючи від цього шалену насолоду. Щоб якомога довше продовжити це прекрасне відчуття, щоб не кінчити так відразу, я почав думати про катетер, як вводжу його в ліктьову вену хворого.

Після короткої зупинки я все глибше, глибше і глибше входив у неї, і вона кінчила, дико скидаючи стегнами, скрикуючи. Я теж відчув, як мене скажено понесло до казкового кінця.

А зараз я продовжував грати з її волоссям. Безтурботне обличчя Соломії висвітлювало м'яке світло ліхтарів, що просочувалося з вулиці. Соломія спала мирним глибоким сном. Вона була така прекрасна.

Сьогодні вночі я зрозумів, що вона була саме тією, яка мені потрібна.