Так близько

У час, коли немає сонця,

І місяць зазирне у віконце,

Заплющу очі — і яскраво

Свою уяву розгортаю.

Залита срібним світлом вся кімната,

І кров бурлить в очікуванні свята.

Сплітаються в танок тіла —

У фантазію, де пристрасть і жага

Пульсують й запалюють серця.

Скидаємо повільно обладунки,

Оголені тіла приймають подарунки.

Дихання зупиняється,

Серця шалено б'ються...

Яскраві фарби навколо нас розіллються.

Ось срібло місяця на голій шкірі

Розтане від тепла проміння.

Свій пост покинула луна,

Забравши всі солодкі почуття.

Розсіялися чарівні мари,

Та ранок занурився в хмари.

Так близько був ти — і водночас

Так далеко звідси.

09/10/2024