Поема про їжу. Частина 4: Млинці.

Складають вірші про млинці,

Як їх їдять наприкінці.

А я розкажу вам дівчатка,

Як вони народжуються спочатку.

Візьму я дрібку солі, цукру

Засиплю щедро борошном.

Покладу все в бездонну миску

Та і змішаю з молочком.

У всіх нас різна рецептура,

Але одна ця процедура.

Поки ти смажиш цю заквась

То відчуваєш, як плине час.

Як сонце за вікном сідає

І темрява все поглинає.

Лиш вірусові якісь пісні

По колу крутяться у мізках.

Біди немає та страху,

Ти у полоні обряду.

Та ось він первісток, я у хвилюванні

І з жаром я шматочок відриваю.

Та чую голос янгола - співає,

Говорить: "Хай щастить!", й зникає.

Ах ви млинці мої маленькі,

Мої товариші тоненькі.

Не рвіться, як належить вам, лежить

У стопочці веселій хоч на мить.

Ці тонни літрів я мішаю

І вже нікуди не поспішаю.

Не можу зрозуміти, як так притко

Розтанула гора ця швидко.

Тим часом за столом хаос,

Веселий гомін і рознос.

Піали, миски та тарілки -

Всі доверху в смачних наїдках.

Бурхливо, як вода в гірських річках

Варення й мед вирують в тарілках.

Родзинки, сир та журавлина,

Та курага, халва, малина.

Згущене молоко і шоколад -

Цьому багатству треба дати лад!

Не встигла я на це свято,

Бо працювала я завзято.

Роззявила від подиву вуста

Стоїть тарілочка пуста...

03.11.2024