моя

моя

до кісток

і до серця крихкого,

в солодких обіймах цей стукіт п'янить.

залізти під шкіру,

одним цілим стати —

ця спрага в очах

так пасує тобі.

моя

безроздільно.

шепочеш, як любиш

мене, ледь торкаючись

шиї рукой.

бешкетною всмішкою

межі руйнуєш,

радіючи, як я

втрачаю контроль.

з нас двох саме ти —

всіх спокус дияволиця.

мій янгол,

мій світ.

(я завжди аж за край

драматично-слабка)

хтось інший торкнеться

душі теплих струн,

не мої долоні

стискатимуть ніжно

зап'ястя тонкого

вишукані згини.

я руки на талію їй покладу,

своє повертати —

мій обраний борг.

(та можливо це я

обіймаю чуже,

розцінивши любов

дозволом перетнути

дратуючий,

прозорий між нами

кордон.)

нехай животворне

сонячне світло

постане суддею та свідком в пітьмі —

я обираю щастя простори

й свобідної волі солодкі плоди.

для кожного власний

вготований шлях,

і я обіцяю його поважати.

лунають слова —

контракт на губах;

а сонце, всміхаючись,

мажучи світлом

прощального променя,

благословенно

підпис зоставить

на блідих щоках.