Я і спорт. Частина 2. Pole dance.
З подивом та захватом дивлюся
На тренера з пол денсу я.
Фігури вигадливі вона витворяє
В повітряну мережу їх поєднає.
Пластичність, грація та сила
З'єдналися в єдине ціле.
Із захватом шепчу: "Яка краса!
Я знаю, що так само зможу я!"
На пілон з розгону заскочила,
Руками кріпко зачепила,
Ногами його обвила, як ліану
Та й повисла, як самка павіана.
Зробила фільдеперс я хутко
Та перевернулась доверху дупкою.
Забувши сором ноги я розвела
Та у "рогатці" у жаху завмерла.
"Тягни носки", - кричить Ірина, -
Бо зараз я зроблю світлину!
Що це у тебе за розкарячка
Висиш ти, як ледь жива качка!"
Але потужна сила та тяжіння
Й не обійшлося від падіння.
Скотилась важко я на мат
Ледь видихнув "Твою ж мать".
18.11.2024
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.