Я і спорт. Частина 2. Pole dance.

10091
Публікація: 23.11.2024
Вірш
Завершено

З подивом та захватом дивлюся

На тренера з пол денсу я.

Фігури вигадливі вона витворяє

В повітряну мережу їх поєднає.

Пластичність, грація та сила

З'єдналися в єдине ціле.

Із захватом шепчу: "Яка краса!

Я знаю, що так само зможу я!"

На пілон з розгону заскочила,

Руками кріпко зачепила,

Ногами його обвила, як ліану

Та й повисла, як самка павіана.

Зробила фільдеперс я хутко

Та перевернулась доверху дупкою.

Забувши сором ноги я розвела

Та у "рогатці" у жаху завмерла.

"Тягни носки", - кричить Ірина, -

Бо зараз я зроблю світлину!

Що це у тебе за розкарячка

Висиш ти, як ледь жива качка!"

Але потужна сила та тяжіння

Й не обійшлося від падіння.

Скотилась важко я на мат

Ледь видихнув "Твою ж мать".

18.11.2024

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі