САКУРА

Не плакала ридма і не сміялась дзвінко...

Спокійно-мирна, ніби кам'яна,

Хоч розуміла, що ламає роду гілку...

Не знала як зустріне чужина.

Цвіла розкішно, а плодів нема.

Там інший світ: природа, мова, навіть люди...

Не ті думки, і не такий, як в нас, звичай.

,,Кохаю" слова там уже не буде.–

Дзвенить однаково на вулиці трамвай.

Цвіт сходу сонця зачарує. Не ламай.

Не зупинила, шлях не перекрила,

А, раптом, долі обраний квиток...

Брудна калюжа біля дерева – картина:

Безмежна синь у рамці з ніжних пелюсток.

Суцвіття в китицях на відео в тік-ток.

Залишся, не лети, чи зупинило б слово?

Весни холодний вітер налетів.

Я знаю, ти у мене виняткова:

Японська вишня, неймовірний цвіт.