Колись

Колись світ прокинеться... Він у тобі.

Яку б далечінь не малювала доля,

Нове й не нове буде в тому дні...

Забудеш біль, сумніви, тугу, неволю...

Світ наповниться подихом живим,

Щирим та простим, без хитромудрої моралі.

Не важливо буде: коли? куди? яким

Шляхом? Бо враз зійдуться долі «магістралі».

Обрій відкриється... О, як чарівна Матінка-Земля!

Як на долоні сонечко, а не гроза зі сталі.

Колись, я вірю, у світ прийде зоря,

Як у казках, де, попри все, щастя у фіналі.

~7.04.2020~