Крах супокою

10084
Публікація: 26.12.2024
Вірш
Завершено

Шукати знищене...

І скаже тиша,- Я навік пропала.

Шукай в туманах, мовби ще жива.

Шукай у водах: я тоді втопала.-

І ти знайде́ш, на мить, на день, на два.

А далі - крики, далі - знову рани.

Кипить омана, тисне чорний дим.

У пісні птаха стогне вовча манна,

У соло вітру б'ється подих рим... -

І я прийду, схилюсь до тебе тінню,

Торкнусь вустами сонно-білих вій:

І ти пізнаєш ту жагучу й плинну

Мою весну - земний, стражденний бій...

17.12.2024

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі