Мерзлий поцілунок

30086
Публікація: 07.01.2025
Вірш
Завершено

Розбий себе холодом...

Втомилась від холоду: він обпікає губами,

Жадано кличе у вирій невід-мерзлоти,..

Стягує осінь, в яку я пірнула думками,

Навіює спомин... в оазі полин-пустоти.

Втомилась від затінку: він оперізує соти,

Змінює сяйво на кинуті часу вогні...

Лише б не втонути, допоки не зіткано води,

Лише б не розбитись об скелі, надійно пусті...

Втомилась від погляду - раннього дотику грому.

Сонними крилами дихає статний ліхтар.

Втомилась від омуту - в ньому багато порому,

У ньому заліг невимовно розтятий муар...

21.12. 2024

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі