Студентські історії

Ми постійно у пошуках щастя, але міцно прив'язані до своїх телефонів. Недавно вийшов без телефону на 20 хвилин і отримав відчуття ампутації чогось важливого. А коли "лягає" 4G мережа то з'являється стільки вільного часу, як у того, що все життя палив і зараз полишив сигарети. А як було до цього?

Добре пам'ятаю свої студентські часи. 90-ті, тоді було багато причин для щастя. Наприклад поїсти частіше ніж раз в день, встигнути скористатися гарячою водою, уникнути зустрічі з п'яним чеченцем в коридорах гуртожитку, не потрапити в яку-небудь історію. З усім цим були труднощі, а ще, це було до інтернету.

Гуртожиток був дев'ятиповерховою будівлею, на два крила, посеред парку "Залізна вода" у Львові. Найближчий телефон був внизу у вахтера, другий за два кілометри далі, у відділенні Укртелекому. Три дерев'яних кабінки, які ще пам'ятали Хрущова і віконце де можна було купити жетони. Там завжди було прохолодно, і затишно. Жінки, які всім заправляли, співчували студентам, можна було з'явитися в абиякому вигляді, чи з важкого похмілля, чи задовго до нього, завжди був шанс скористатися телефоном. Якщо знайдеш трохи дрібних на жетони.

Інша справа вахтери. Можливо, вони пройшли спеціальну підготовку для тої роботи, де їх навчили ненавидіти студентів і максимально виразно це показувати. До того моменту, поки ти не пожертвуєш щось смачне, або матеріально цінне. Тоді вони, не припиняючи зневажливо бурчати, дозволяли скористатися телефоном.

Схема така. Ти домовляєшся з батьками про час і місце дзвінка і якщо не забув і дожив до того дня, то чемно сидиш біля прохідної, сторожко вгадуєш настрої вахтера і надієшся що ось цей от дзвінок саме для тебе, а не для тих десятьох інших мешканців гуртожитку, які так само вирішили що 19:00 слушний час для розмови з домівкою.

Що ж, тобі підфартило, чуєш рідний голос в слухавці, тут би радо поговорити про наболіле і про те що в тебе закінчилася картопля, а ще перед тим - гроші, але не забуваймо, це до інтернету і до смартфонів, з того боку твої тато і мама, а з цього - ти, вахтер на відстані його перегару і з десяток братів та сестер по гуртожитку, яким нічим зайнятися. Тому обходишся загальними фразами, батьки отримали сигнал що ти живий і здоровий, ти отримав трохи ностальгії за домашніми, сеанс перервано, досить телефонних розмов на сьогодні.