Сніжить
Сніжить. Без краю сніг, сніги.
Будинок на давно покинутій дорозі.
Чудний, старенький, мало не
казковий. Вікно і двері розмальовані.
А у вікна художниця,
щаслива Льюїс Мод, в руках тримає пензлик.
В очах - жага життя.
Теплом вкриває посмішка осяйна.
- Люблю спостерігати.
Картина в рамочці - це мить застигла,
її не повторити.
Ед, глянь! Пелюстка схожа на казарку.
- Ні, бачу сонце поряд.
Ріка джерельна. Не уходь! Замлію.
Покинула назавжди.
Пішла. Залишила. Застиглі фарби.
Один на цілім світі.
Календаря горта сторінки вітер.
Без тебе дім - пустий.
Сніжить в душі. Хто намалює день мені?!
Хто намалює радість?!
Сумують квіті на вікні. Закрию двері,
Ніхто уже не прийде.
Картина намальована. Світ зупинився.
Мод Льюїс (Доулі) - канадська художниця народного мистецтва і Еверетт Льюїс - мандрівний рознощик риби.
Два різні світи з’єднались в один.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.