Сніжить

240147
Публікація: 08.01.2025
Вірш
Завершено

Сніжить. Без краю сніг, сніги.

Будинок на давно покинутій дорозі.

Чудний, старенький, мало не

казковий. Вікно і двері розмальовані.

А у вікна художниця,

щаслива Льюїс Мод, в руках тримає пензлик.

В очах - жага життя.

Теплом вкриває посмішка осяйна.

- Люблю спостерігати.

Картина в рамочці - це мить застигла,

її не повторити.

Ед, глянь! Пелюстка схожа на казарку.

- Ні, бачу сонце поряд.

Ріка джерельна. Не уходь! Замлію.

Покинула назавжди.

Пішла. Залишила. Застиглі фарби.

Один на цілім світі.

Календаря горта сторінки вітер.

Без тебе дім - пустий.

Сніжить в душі. Хто намалює день мені?!

Хто намалює радість?!

Сумують квіті на вікні. Закрию двері,

Ніхто уже не прийде.

Картина намальована. Світ зупинився.

Мод Льюїс (Доулі) - канадська художниця народного мистецтва і Еверетт Льюїс - мандрівний рознощик риби.

Два різні світи з’єднались в один.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі