Невиправдано боязливим

Наповнюй свої слова експресією

Заливай думки фарбами

Користуючись життєвими процесами

Недай навіть секунді бути марною

Виходь на сцену де би ти небув

Вже там нехай тобі насправді стане страшно

Вдивляючись в здивовану юрбу

Ти будеш дорослішати й ставати старшим

Нема страху коли у натовпі стоїш

Ніхто не дивиться тоді на тебе

Годуєшся страхами та мовчиш

І дуже хочеш вийти на цю сцену

Штовхни себе, й тоді уже втрачай

Тоді собі почни рвати волося

Але коли відкриєш очі як знай

Тобі це врешті-решт таки вдалося