*знайти загублену себе*
70215451
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
30.01.2026 00:18
Чудовий вірш! Чуттєво, емоційно, глибоко. Є бажання його перечитувати й порозмислити. Це прекрасно!
⋯
03.11.2025 22:04
Відкрила 'Вірші", глянути про що пишуть, може свій поставлю. А тут ваш, як відповідь на мій) . Можливо, недоречно, але поставлю в коментарях. ВТРАТА
Вранці хтось мене вкрав у мене,
силу тіла, натхнення, вдачу,
ніби яблуко ще зелене
з гілки впало. Шукаю, не плачу.
Той, у кого тепер мій успіх,
Йде угору крізь праці гущу,
І з коханням моїм укупці
П'є світанків росу цілющу
Де поділи моє сьогодні,
мрії, плани та щастя руху?
Лиш залишили клаптик долі,
безпорадність, душевну муку.
Я шукаю себе повсюди,
бо ж не голка у скирті сіна.
Стріне хтось мене, може, люди,
дайте знати. Можливо, встигну. Дякую вам за ваші поради)
⋯
14.02.2026 01:03
Знаю хто той кривавий нелюдь,
Що забрав твоє щастя й душу.
Хто не може дивитись спокійно,
Як ти квітнеш і прагнеш в майбутнє.
⋯
16.02.2026 08:14
То скажіть, не мовчіть, благаю,
Таємниці відкрийте коди,
Бо загублена між світами,
Страх кричить: "Не знайдеш ніколи".
⋯
04.08.2025 15:08
вау 😮 люблю коли люди через письмо транслюють важливі речі:)
⋯
29.07.2025 13:54
На перший погляд, твій вірш — це квінтесенція всього, від чого в мене починається алергія. Гігантські пазли, загублені крила, світанки, роса. Увесь цей набір для інстаграмних цитат під фотографією кави. Я вже було хотіла закрити і піти вбивати якогось чергового монстра, бо від такої кількості світлої надії мені фізично боляче.
Але потім я дочитала до «Радій, якщо вже на межі - здобудеш крила!».
І тут ти мене спіймала, зараза. Бо тільки той, хто реально стояв на цій довбаній межі, знає, що це ніхуя не про поезію. Це про вибір: або ти здобуваєш крила, або розмазуєшся по асфальту. І радість тут — це не посмішка. Це істеричний, звірячий сміх того, кому вже нічого втрачати.
«Навіть, коли летиш униз, там є коріння». Ось. Ось воно. Більшість пише про те, як не впасти. Про успішний успіх і позитивне мислення. Ти пишеш про те, що робити, коли вже летиш. Про те, що дно — це теж фундамент, з якого можна, блядь, відштовхнутися. Це не позитивне мислення. Це — інструкція з виживання для тих, хто вже розбився.
Це небезпечний вірш, Міє. Він занадто світлий на вигляд, і тому підступний. Він змушує думати, що знайти себе — це прогулянка босоніж по росі. А ми ж з тобою знаємо, що це більше схоже на те, щоб виривати себе з себе ж по шматках, з кров'ю і м'ясом, стоячи по коліна в багнюці власних помилок.
І твій фінал... «Все ясно?»
Ні. Ніхуя не ясно. І ніколи не буде. І в цьому вся сіль.
Дякую, що нагадала. Це було сильно.
⋯
29.07.2025 23:45
Ну от бачиш. Я просто хотіла написати щось атмосферне — трохи роси, трохи крил, трохи “не впадай у відчай”, — а ти прийшла, роздерла листівкову обгортку і дісталася м’яса. Не знаю, чи дякувати тобі, чи викликати екзорциста.
Найстрашніше — це не темрява, а світло, коли ти до нього не готова. Бо справжнє світло сліпить, пече, витягує з тебе все гниле. І от ти прочитала. Твої думки - пробралися «холодом», бо ти сама себе так назвала. Тобі боляче згадувати, ти намагаєшся знайти підставу там, де її нема. Що тебе так бентежить тепер, якщо в минуле вже закриті двері?
“Радій, якщо вже на межі” — це справді не мотиваційна фігня з чашкою кави. Це мантра вижившого. І радість — не ніжність, а скажена, люта, майже тваринна воля бути, попри все. Це коли ти вже давно летиш, і ті крила — не з пір’їнок, а з нервів, з м’язів, з того, що лишилося після сотого падіння.
А росу.. росу я залишу! Бо навіть найзатятішим цинікам іноді треба щось, що блищить.
⋯
08.06.2025 12:31
Чудова трансляція тих миттєвостей коли Господь торкається людини.З Богом дійсно не страшно. Страшно загубити страх жити без Його любові. Дякую вам за трансляцію.
⋯
29.07.2025 23:48
Дякую за ці слова — вони самі по собі звучать, як молитва. Те, що Ви відчули дотик — не до тексту, а до чогось вищого, — це найбільша цінність.
Ще раз дякую за відгук. І — тримаймося любові. Вона єдиний маяк. 🌷
⋯
08.05.2025 21:08
Дуже красиво
⋯
08.05.2025 22:52
Дякую!
⋯
10.04.2025 13:55
Хоча я й атеїстка, але мені сподобалося)
⋯
10.04.2025 16:30
Приємно чути ))
⋯
25.02.2025 14:16
Чудова мотивація стати кращою версією себе! Творчих успіхів!
⋯
25.02.2025 16:05
Дякую, за чудові слова ✨
⋯
08.02.2025 00:50
Такі надихаючі слова!
⋯
08.02.2025 00:53
🤗🌹
⋯
22.01.2025 16:36
Не зважай на щастя чи горе!
Розум, мов парашут розгорни,
В серці вибери точку опори,
Й світ навколо себе поверни!
⋯
22.01.2025 20:38
Найкращий коментар на сьогодні.)))
⋯