***

Неважливо, що ти не заходиш

до мене в кімнату,

Бо з думок вже давно ти уперто,

уперто не йдеш.

Це жахливо. Тому що не відаю,

як тебе звати,

Чи надовго до мене, яку любиш

каву, авжеж.

Все приховуєш. Так, я погоджусь,

на це є причини,

І я впевнений також, що в тебе

їх більше за всіх.

Ти зі мною. Зі мною! Зі мною,

а не з Аль Пачіно!

Чи це я з неземною тобою,

розгублений псих.

Сотні рембрандтів та тисячі

леонардо да вінчі

Я найняв на eBay, і вони

малюватимуть сни.

Як не впораються -

я їх просто усіх покалічу,

Або, хочеш - сама їх подалі

усіх прожени.

Неважливо, що ти не заходиш

до мене в кімнату,

Бо з думок вже давно ти уперто,

уперто не йдеш.

Тільки так без кінця і без краю

не може тривати.

А найкраще є те, що усе це

і ти знаєш теж.