Акваріум родини Муль

Вона щось шукала під диваном і нарешті дістала коробку. Звичайну картонну коробку з намальованим прапором США.


— Що це? — запитала Ае Ран.
 Дочка посміхнулась та пояснила:


— Я збирала їх ще з першої зарплатні, щоб утілити мрію дитинства: полетіти до Америки, знайти батька та змусити його попросити вибачення перед тобою!


Ае Ран не знала, що її більше здивувало: причина накопичення чи заповнена доларовими купюрами більша частина коробки.


— Тут я назбирала і на літак другого класу в обидві сторони для нас обох, і проживання в недорогому готелі США на тиждень, максимум на днів десять. Але, якщо чесно, ідея летіти за батьком мене вже місяць як не мотивує збирати гроші.


— Чому?


— Я його не знала, тож мені все одно на його відсутність. Та й якби він хотів мене бачити, то сам прилетів би. А тобі все нема коли, ти вся в роботі…


— Доню, — посміхнулась Ае Ран і, обійнявши Сюй Та, не стримала сліз.


— Я це зміню, — пообіцяла їй матір.


— Ми разом це змінимо, — виправила її дочка.
Ввечері вони зробили перший внесок за оренду будівлі. Далі грошима керувала Сюй Та.
В неділю вранці Ае Ран пішла на тренування, цього разу з дочкою. На запитання «чому дочка все-таки прийшла», ані старша, ані молодша Муль не казали нічого.


Вдень Сюй Та на папері малювала макет сайту, щоб потім розробити на ноутбуці. Ае Ран вмовила її, що реклама про ресторан буде паперовою.


— Акваріуми закупимо, пісок і все таке теж, у нас вистачить, — запевнила Сюй Та маму.


В кінці місяця, відкривши ресторан, Ае Ран зібралась та пішла до своєї школи, до кабінету директора.


— Добрий день, Ае Ран Муль. Щось сталось? — привітався директор.
 Кухарка виклала з сумки свій папірець та ручкою (теж своєю) написала заяву:


— Прошу Вас звільнити мене, Ае Ран Муль, з посади кухарки шкільного закладу № 4, — ось що написала жінка просто перед лицем свого керівника.

Чоловік довго проводжував поглядом жінку й думав:


— "Що ця Муль собі думає?"


Ае Ран своєю чергою швидкою, але ходою, попрямувала додому. На неї чекали акваріуми.