"Розбите скло надії"

Мій світ розбитий, мов той екран,

Телефон, що був, тепер не в руках.

Несподівано, як холодний вітер,

Мрії розлетілися в шматки, немов скло.

Чому саме зараз? Чому так боляче?

Думки заплутались в тумані важкому.

Новий телефон — що він дасть?

Чи принесе він хоч краплю радості в цю тінь?

Я сумую, я зла, я в розпачі,

Може, все це тільки маленька частка?

Але ж це моє, моє розчарування,

Як би не було, я все одно знову встану.

Чи є надія? Може, так.

З часом зникне біль, як вода в піску.

Але зараз я у своїй тіні,

І потрібно трохи часу, щоб повернутися в світло.