Концепція

Ти зосередив не на тому

Свій розум знов загнав в шаблон.

Відколи форма ставить кому

На суті вимовлених слов?!

Ця пунктуація до дупи,

Вона не має глибини.

До чого тягне серце руки,

Коли абетки затісні?!

Не міряй сенс орфографічно,

Не підганяй все до пори,

Коли відчуєш стилістично,

Що влучне слово знов у грі.

Тоді будь дуже обережним,

Щоб не втрачалось відчуття.

Бо рівним й зовні бездоганним

Не буде твір, що суть життя.