Прощання з дитинством
00096
Дитинство, любе, ти кудись ідеш,
Мов вітер ніжний, що стихає в тиші.
Ще вчора світ здавався без меж,
А нині — шлях дорослості все ближче.
Колись ляльки були моїм життям,
А нині мрії з кодом у рядках.
Ще трохи — і в новім світі сама
Я крокуватиму по власних берегах.
Та в серці збережу той світлий сміх,
Ті дні, що пахнуть сонцем і весною.
Дитинство, дякую за радість й гріх,
За те, що назавжди лишишся зі мною.
---
# **Теги:**
🌿 Дорослішання
💭 Спогади
🌅 Прощання
🌸 Юність
⏳ Час
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯