В самоті
В її очах печаль... усмішка на устах. Її обличчя просто страх блідніє на очах.
І жваві рухи й ні сльози у неї не було...були і друзі було все та щастя це пішло.
Певно щастя в самоті жити до кінця днів. І радіти що одній буть не лише їй. Її щастя це вино-випите до дна. Порожня чаша, а про те в ній невиплакана сльоза.
Її щастя в самоті буть лише одній. І дивитись у вікно й жити в світі своїх мрій.
Вона живе життям знайомим не усім. І п'є вино життя неділячись ні з ким.
Можливо щастя знов прийшло б. Хтось по справжньому ощасливив її. Але ж нема людей таких, хто розумів би без слів.
Може щастя в самоті, може навпаки. Може цього не було б, але приречені її роки....в самоті...в самоті.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.