Ти завжди будеш в моїх обіймах

(...) Глибока тиша запала між ними двома. Лише німий погляд в очі. Та напруга їхніх тіл, що ось-ось почне іскрити. Незрозумілий випадок чи жарт долі багато років тому розлучив закоханих. І от, не здогадуючись про присутність іншого, кожен з них сів на цей фатальний літак. І треба було статись такому збігу: їх місця були поруч. Довгих 15 годин їм потрібно буде провести поруч. Як це зробити, якщо навіть 15 секунд здаються вічністю?(...)