Перехрести

Як тепло у коріння на руках

В оленів оксамитових рогах

В старій хатині, де ікони по кутах

Й казки прабаби вишиті в хрестах.

На літній кухні під старим диваном

Назавжди із загубленим кристалом

Ніколи не забута тепла Я,

Дитяча і не знаюча Ім‘я,

Не знаюча що зріст близько воріт,

Не знаюча, що папороть згорить

Як діда папіроска із газет,

Не знаюча, що я поет,

І розповім Тобі з десятки літ,

Про те, як тéпло піч горить,

Про те, що квіти розпускаються у ніч,

Про те, що я не знаю, в чому річ.

Не знаю я, чому вітри

Лиш в цей момент шепнуть про це Тобі.

Про те,

Як тепло у коріння на руках,

Як тепло зустрічатися у снах,

Як тепло вплести ці слова у долі візерунок.

Як тепло у дощах знайти цілунок.