*ненавиджу любов*

Цікавий вірш. Мені сподобалося, що автор не боїться порушувати таку важливу тему як почуття людей і так конструктивно розкриває суть "адекватних і зрілих" та "мимолітніх, ілюзорних" відносин. Власне, я палкого кохання ні до кого ще не відчував але дуже сподіваюся, що не потраплю в ситуацію, описану у цьому прекрасному творі. Успіхів автору!

Щиро Вам дякую! <3

Життєво...

Просто, щиро, легко читається. Зайшов.

Дякую Вам!

Імпровізацію надихнув ваш вірш,мені сподобався

Цинічна та любов, плювати на любов, ненавиджу любов, підрізані всі крила. А чи була там справжня та любов? А чи була там справжня Божа сила? Пробачте за імпровізацію.

Чудово вийшло, дякую 🌷 Ви вловили сенс написаного ))

Неважко вловити сенс, коли написано серцем і душею, коли все пройшло крізь фільтр власного пережитого, залишило бруд, який ти відкинув, але спогади... спогади залишаються. Коли людина ділиться, вона, мабуть, розуміє: комусь це допоможе відфільтрувати той негатив, через який вона сама пройшла, будучи лакмусовим папірцем. Вірш насправді дуже сподобався. Натхнення вам!

якщо тут люблять таке і називають поезією. мені справді краще вдавитися і замовкнути назавжди( але дзусь

«три зелені тварини я сестра і собака три зелені надії відпочить в холодку» Пи.си. Відпочинь в холодку

О, не здивуюся, як в кожній крамниці будуть продаватися збірки цього словесного трешу, хамство, помножене на бездарність= успіх в наших реаліях, що сумно) але 110 підписників - то вже армія. вони безокі? це цікаво було б знати. Я відпочину. А ти не смій називати версифікацію поезією. дитя

Я так розумію, що всі слова спрямовані для того, щоб вивести мене на емоції, але для чого? Я розумію, чисто теоретично, може бути таке, що приходить до людини невдоволення своїм життям, через брак омріяного визнання чи популярності, інших чинників і як наслідок - ненависть до інших. Мені шкода таких людей. Розумію, що хочеш мати хоча б таку армію, як у мене і ти на це заслуговуєш. Кожен заслуговує, хто реально старається і пише, навіть, якщо не вдається писати на рівні з професіоналами. А ще, я не прошу читати мої поезії, слідкувати за мною.. це воля кожної людини. Більше радості тобі в життя 🌷

Ні, не хочу я армії ботів) накрутити підписки і лайки - не найкраще, про що можна мріяти, повірте. А схоже на те. За побажання радості дякую. І за цитування моїх рядків - теж. Нарешті у вас буде хоч щось, схоже на поезію, навіть якщо в коментарях і не ваше. А не "на рівні з професіаналами". Виводити на емоції людину. яка рифмує "промову" і "розмову" справді гидко, тому я хочу пробачитися і дійсно більше не читати це все. Бо я люблю свої очі. Бажаю вам теж радості. Чисто теоретично.

Ахахаха

О, не здивуюся, як в кожній крамниці будуть продаватися збірки цього словесного трешу, хамство, помножене на бездарність= успіх в наших реаліях, що сумно) але 110 підписників - то вже армія. вони безокі? це цікаво було б знати. Я відпочину. А ти не смій називати версифікацію поезією. дитя

Я зрозуміла. Здорового діалогу з тобою не вийде. Що ж.. шкода.

ви людина світу? всіх на "ти" і шкода-шкода? Здорові вірші з вас вийдуть - дайте знати)

Ахахах, розсмішив вдруге.

Дуже актуально зараз. Перед днем Святого Валентина різко відчувається самотність, і біль від руйнівної любові...

Нехай все буде навпаки 🙏🏻

Рядки, в яких кожен з нас блукав.

Головне вчасно вибратися з лабіринту думок) в іншому випадку блукаючи - можна загубити себе.

Відчуваються ноти розпачу у римованому тексті. Та повірте життєвому досвіду:- все проходить, і це мине...

Знаю. Це пережитий давно етап. Мабуть, кожен бодай раз в житті має з цим стикнутися, щоб пропрацювати свою карму.) або для чого ще нам даються такого роду випробування?!

Всебічно розглянуто серцево-душевне захворювання. Діагнози і опис стану чіткі. Лікування на розсуд хворих. Консультації зайві. Пи.Си.: Чудово вийшло!

Це дуже складна хвороба, в ході якої навіть наш мозок годен нам безсоромно брехати. Хто це врешті розуміє - той на стадії одужання. Пи. си. Дякую!