Ранок на кордоні
100140
Я пригадаю цей день
Сніг і мороз, сонце, дорога
Так світло кругом
Поволі зникають печаль і тривога
Дерева стоять виблискують
В казковій своїй яскравості
І діаманти заздрять
Природній тій досконалості
Спокійно мені і радісно
Сонце мене зігріває
Навіть не уявляв
Що в цім житті так буває
Відчую цей спогад з склянкою віскі
В кріслі зручному
Подорож здійснити в минуле
Можливо мені захочеться знову ...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯