Хтось
Я завжди хотіла бути чимось,
І не знала, як це бути мною.
Я хотіла бути з кимось,
І не вміла насолоджуватися собою.
Не важливо чи сама, чи з ким ти,
Не потрібно робити усе і для всіх.
Краще жити для себе,
А не існувати для них.
І тоді я почула всередині голос...
Не звертай на ці покликання:
"Будь гнучкою,
Будь сильною,
Будь стійкою!"
Вони для тих, хто кличе.
І тоді шлях відкривається в тумані,
Лише ти знаєш, куди йти.
Відкривай у собі нові світи,
Та куштуй їх, ніби квіти духмяні.
Не споглядай за чужими тінями,
Бігай тільки за своєю.
Покажи, хто ти діями,
А словами дорогу простелюй.
Переступи пороги тої рамки,
Навіть якщо іншим вони милі.
Вони забарвлені брудом багряним,
Наче із власної могили виліз.
Прислухайся до образів перед снами —
То пісня, що звучить у серці без слів.
Вона освітить шлях, затягнутий думками
Хто прагнув правди, той завжди зумів.
Не шукай себе в очах інших,
Розбите дзеркало не має відображення.
Серед тіней не знайти ідеалів ліпших.
Головне — що душа твоя всміхається.
25-26.01.25
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.