проВИбач

Пробач за сказані слова!

Ще більш за те, коли промовчав!

Не завжди розум керував –

Я був рабом своїх емоцій.

Та що там був – і зараз є.

Хоча і менше вже залежний.

Відваги досвід додає

І крапель мудрості в безмежний

Той котелок, що наварив

Усю ту кашу із помИлок.

За те не раз себе сварив

І ще не раз зіб'ю з квіт пИлок.

О, наголоси теж сюди!

Вони бувають змісту важче

На терезах з образ і слів

Людей в незграбності пропащих.