Ти — йдеш, і я піду з тобою

Ти — йдеш, і я піду з тобою

У тишу, де замовкли наші дні.

Де холод сліз ховає долю

Де небо падає в журбі

Вже й тіні падають поволі,

Твоїх слідів не видно там.

А світ без тебе — тихий болем

І вічність стиха шепче нам.

Твій голос кличе, десь далеко

Я йду на поклик, навмання.

Хай сльози втомлено стікають —

І з тобою я. Навік. з дня - до дня.