Убивця, що з Богом

100124
Публікація: 04.06.2022
Вірш
Завершено

Вітер бушує

Я наче орлом

Сімейство будує

Мурашка під склом .

Хмари у небі

Як людська доброта

Це так далеко

Від дійсності сна.

Дерево падає

У річку надій

І всі не вірять

У свідомості дій.

А я незалежно

Від ризику й смерті

Радію безмежно

Убивству відверто .

Наче ті блискавки

Очі у гніва

Чортячі блискітки

Кровавого дива.

Виросла з оком

Остання троянда

Вилізло боком

Убивство й страждання.

Помутнів розум

Від правди світів

Вколюєш дозу

Щоб усе зрозуміть.

Падають душі

В бажаннях своїх

Робити змушений

Приказання богів .

Пахне калиною

Кров у вдівця

Хлине рікою

Смерть з олівця .

Посаджу квітку

Ту останню , що з оком

Маєш відмітку

Під боком що з Богом.

Смерть непомітно

Прийде з ножем

Усе відмінно

Пройде , усе.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі