Омріяна земля

Така омріяна, оспівана, і проклята земля,

Що наших прадідів з колиски годувала,

У мить одну, як тільки сталася біда,

Такою рідною і водночас чужою стала...

Світ розділився на своїх і на чужих,

Одні плекають рідну, солов'їну мову,

У інших залишився "присобачений язик",

Вони знайшли свою "свящєнную карову".

Все ділиться на "тут" і на "десь там"

На славу ЗСУ й героям, на спасибі ППО,

Повітряну тривогу, дві стіни , підвал,

На Боже дякую що ще живий... бо повезло...

Розділене усе, по крихіткам малесеньким у всьому,

Якась припарка мертвим, не для радості живим,

Ті рученьки, гребуть, гребуть, не знають втоми,

А длубатись у цьому треба буде молодим...

Якщо у землю кинуть перегною, і це заздалегідь зробити,

То буде рясно все посажене, або посіяне родить...

Але коли росте щось, і його лайном полити,

То і культура будь яка, в лайні на сонці - вщент згорить...

"Поетична збірка 2023"