Синергія

Туманом стануть твої сльози

Від подиху мого на скроні.

Твій запах з легкістю мімози,

На стегна ляжуть дві долоні.

Авжеж чекала, сподівалась,

Що неодмінно і раптово.

Як щастя стежкою прокралось,

Серед чужинців лиш знайомих.

Це я до тебе, мила, лину,

Це знов до лона і до серця.

Зі мною радість без зупину,

С тобою, кожна мить із перцем.

Пече й смакує по живому,

Від прісності немає й сліду.

У тебе входжу, як додому,

Тамую спрагу свого світу.

Та ось зручні метаморфози,

Сягнули разом в височинь.

Перегортай сторінку – зміна пози!

Чи чаю завари і відпочинь!

Тепер я зверху. Відпочинок згодом.

На зараз актуальне відчуття

Тебе у мені, твердого і з плоті,

А керувати цим етапом буду я.

Наповненість в об'єднанні з контролем,

Як противага хвилі, що була.

Тоді я серфила, підхвачена тобою,

А зараз будуть скачки без сідла.

Твій запах кавово-мускатний,

Твій погляд волошкових мрій.

Я вже на піці, та не безпорадна,

А королева взлетів і падінь.

Та ось зручні метаморфози,

Сягнули разом в височинь.

Перегортай сторінку – зміна пози!

Чи чаю завари і відпочинь!

Готова вкласти крила під лопатки?

Та навіть якщо ні, то вже так є.

Спина нехай пограє в непідглядки,

Ногами ж обіймай сильніше мене.

Ніс коло носа, подихи частіше,

Хоча, здавалося, не личить рваний темп.

Та асиметрія до піку найпевніше

Удвох, водночас, разом, фор екземп.

Готовий? Рівність. Бо і я у тебе

Віп'юся нігтями, борозни по спині.

Залізний запах додає чарівність

Мимозі, каві... Боже, стій! Замри!

За мить зручні метаморфози,

Сягнуть разом у височинь.

Гортать не треба – зміна пози!

Обидва поруч стелею зусиль!