Весна

00073
Публікація: 20.03.2025
Вірш
В процесі

Весна краплинками прокралась в мої застиглі дні,

На сонечку пригрілась й наче задрімала,

Приснула з нею разом й кицька на вікні,

Що перед тим так глибоко й затяжно позіхала.

Нам обіцяють скоро мир, і не готують до війни,

Мовчать не оголошують нічого, але усе не так,

Суспільство — група, але ми усі, окремо і самі,

Останній шанс, останнє попередження, останній знак.

Для когось це усе на перший погляд дика криза,

Комусь останній подих і прощання навіки,

Для когось це проста незграбна і римованая проза,

Комусь противні, але чесні, хоча й брудні вірші.

Хтось буде ненавидіти, а хтось, приречений любити,

Та тільки щоб любити так нам часто бракне сил,

Житя нас просіває як муку, через дрібненке сито,

І в очі сиплеться колючий ненависті пил...

1.03.24

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі