Весна
Весна краплинками прокралась в мої застиглі дні,
На сонечку пригрілась й наче задрімала,
Приснула з нею разом й кицька на вікні,
Що перед тим так глибоко й затяжно позіхала.
Нам обіцяють скоро мир, і не готують до війни,
Мовчать не оголошують нічого, але усе не так,
Суспільство — група, але ми усі, окремо і самі,
Останній шанс, останнє попередження, останній знак.
Для когось це усе на перший погляд дика криза,
Комусь останній подих і прощання навіки,
Для когось це проста незграбна і римованая проза,
Комусь противні, але чесні, хоча й брудні вірші.
Хтось буде ненавидіти, а хтось, приречений любити,
Та тільки щоб любити так нам часто бракне сил,
Житя нас просіває як муку, через дрібненке сито,
І в очі сиплеться колючий ненависті пил...
1.03.24
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.