Скотоферма

І споконвіку дивні постають питання, для тих,

Хто визнавати розвиток історії не хоче,

Кому нема релігії, для кого Бог його затих,

І хто тепер незрозуміло новому белькоче.

Продались пращури, і їх стародавні божества,

Що хліб дають і бережуть слабкий вогонь,

У рученятах жертву, здобуту міцно затиска,

Він тішиться що кров стікає з його долонь.

Він ідол, істукан, та самі ми його обрали,

І самі ж йому під ноги жертви кладемо,

І не кажіть що ви того не чули чи не знали,

Ви ж носите його трикляте зелене знамено...

На старій, невизнаній, забутій Орвеллівській фермі,

Закони, правила і правки пишуться щодня,

Рівніші проявляються в час для країни темний,

Та ми на жаль не можемо без батога і без царя...

8.03.24