Вірш
00073
Вона його кохала до нестями,
А він у відповідь теж її кохав.
І спілкування давало їм розраду,
Щоби на серці тихо спав вулкан.
Але їм було мало спілкування
Кохання = потребувало жертв
між ними постало мовчання
два серця розбилося вщент.
Життя роз"єднало серця
але не душі.
Дві душі об"єднувались ниткою
ниткою любові
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯