І знову треба їхати від тебе..

І знову треба їхати від тебе,

Це відчуття незрівнянне ні з чим.

Вмикаю свій сумний плейлист в смартфоні,

І потягом по колії ми мчим.

І знову бачу рідні я вокзали,

І знов тримаю я білет в руках.

І вкотре ми прощаємось з тобою,

І вкотре в мене сльози на очах.

Питаю: "Ти ж мене кохаєш?

Пообіцяй, що разом до кінця".

Бо жити є тільки тоді бажання,

Коли чекатимеш на мене, котеня.

Особливо тяжким є період, коли нам варто розділятись одне від одного крізь сотні кілометрів. Важко прокидатись без твоїх обіймів, не відчувати твого запаху та не торкатись ніжно пальцями твого обличчя. Проте це ще раз доводить лиш те, що кохання живе не в очах, а в серці

«Коли їду від тебе-наче лишаю частину себе».