Вибачення

00067
Публікація: 29.03.2025
Вірш
Завершено

І твої очі, темні, як ніч,

Мене задурманили вкрай.

Тепер я в заручниках твого серденька,

Обіймів, цілунків й бажань.

Пробач, що не завжди кажу: "Я кохаю"

В моменти, коли дуже треба.

Пробач, що ревную тебе я постійно,

Хоч приводів геть не бувало.

Пробач, що нестерпна я часом буваю,

А ти вправно терпиш, чекаєш.

Пробач, що мовчу я багато-багато,

Коли треба щось би сказати.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі