Вибачення
00067
І твої очі, темні, як ніч,
Мене задурманили вкрай.
Тепер я в заручниках твого серденька,
Обіймів, цілунків й бажань.
Пробач, що не завжди кажу: "Я кохаю"
В моменти, коли дуже треба.
Пробач, що ревную тебе я постійно,
Хоч приводів геть не бувало.
Пробач, що нестерпна я часом буваю,
А ти вправно терпиш, чекаєш.
Пробач, що мовчу я багато-багато,
Коли треба щось би сказати.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯