Він і Вона

Ніч. Тиша. Він і Вона.

Вона – ураган, вона – буревій,

Вона – мов вогонь, що палає в пітьмі.

Очима іскриться, словами горить,

Сміється, танцює, та серце болить.

А він – тихий місяць над морем нічним,

Так дивиться лагідно світлом своїм.

Вслухається в ритм її диких думок,

Тихо тримає, як хвиля пісок.

Він і Вона у цій тиші нічній,

Серця їх тягнуться тінню одній.

Серце до серця, два світи в пітьмі –

Місяць і вогонь у важкій боротьбі.

Та ніч промине, і розтане пітьма,

Вогонь догорить, місяць згасне дотла.

Чи знову зустрінуться в темній імлі?

Чи стануть лиш спогадом в ранковій імлі?..