Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #біль (205)

Казка про Снігову Королеву

Замерзло серце, стомлене журбою.

Його не зможу більше відігріти.

Тепер я владарюю над зимою,

А ти лиш вітер, що летить по світу.

Я королева, хоч і одинока,

Живу в палаці, наче у в'язниці.

Тебе любити це ще та морока.

І зберігати наші таємниці.

Сліди цілунків вкрило вічним льодом,

Зафарбувавши в колір туги тіло.

Цю "нагороду" не прибрати згодом,

І не розтопиш, щоб від них горіло.

А замість сліз посипались сніжинки,

Мої чуття ховаючи до болю.

І в формі кожної маленької крижинки

Застигло те, що було в нас з тобою.

Тебе чекати більше вже несила.

Куди ти дівся, вітре мій весняний?

Верни ту душу, що в тобі лишила,

Згадай як був безмежно раз коханий.

...

Amara

ХВОРІЮ

Зранку важкий підйом,

Щось голова болить.

Буцім стиснув шолом

Й кожну рахує мить.

Дивне якесь чоло.

Мізки киплять уже?

Йду вимірять тепло,

М'ятних зжирать драже.

Стали слова, мов дар,

Важко тепер без них.

Наче якийсь сухар

Кожен мій мучить вдих.

П'ю свій гарячий чай,

Вже обпекла язик.

Може й кричала б "Ай!",

Але він тупо звик.

Ковдра зове у сни,

Знову піду лягать.

Й в мріях собі весни

Буду у ній чекать. 🤧

...

Amara

Сльоза

Сльоза - то душі живе зітхання,

Їх блиск - відбиток нашого страждання,

Як річка, що тече крізь серця мури,

Пливуть вони, змиваючи всі бурі.

Вони розкажуть все, що ми втаїли,

Про мрії, що зірками нам світили,

Про біль, що в грудях стискує щоденно,

І радість, що приходить так миттєво.

Сльози - мов злива в теплий день весняний,

Вони - відбиток днів наших прощальних,

І в кожній краплі - шепіт серця чистий,

Що в морі сліз не може загубитись.

Сльози - це мова душ, що тужать, люблять,

Вони - це наші мрії, що вирують,

Як дощ, що омиває землю рідну,

Так сльози змиють все, що нам боліло.

...

Nilett

Ну як спалося тобі, кате?

Ну як спалося тобі, кате?

Коли ти змусив чужу мати

Втратити власну дитину,

Котру катував далеко не одну годину...

Що наснилось тобі, враже?

Сподіваюсь, як малеча каже:

«Не вбивай мене, прошу...

Помилуй душу ти мою!»

Знаю оправдання я твоє:

«Це рішення далеко не моє.

Мені сказали - я зробив,

Але ти малу дитину вбив!»

Немає прощення вам, люди,

Хоча й людьми вас не назвеш.

Мучителі і душогуби,

Кати маленьких ви дітей!

...

Алі

SILVA

В хащах моїх страхів

Жахом несе здалеку.

Там навіть спів птахів

В собі таїть небезпеку.

В темряві сірих крон

Вітер зловісний віє.

Чути недобрий тон,

Тіло від нього мліє.

В озері моїх сліз

Тонуть усі відваги.

Там затаївся біс,

Мутить свої розваги.

В тій неживій воді

З ним жартувать не треба.

Душу вкраде собі

І заголосить в небо.

В травах моїх зітхань

Чути відгомін болю.

Лиш серед них ти стань —

Всю поглинають волю.

В цей потаємний світ

Лізти немає сили.

Іншим закритий вхід,

Щоб ту мару не звільнили.

(#поетичний_спринт_3,

Солов'ї співають небезпечні пісні)

...

Amara
12+

Душевного болю коханка

було боляче в середині далеко не в перше

а коли себе поранила стало легше

так ніч зі ніччю минала

й біль серця червоною плямою стала

плямка за плямкою,крапка за крапкою

біль назовня стала душевного болю коханкою

Сльози по ночі, в телефоні щось шукають її загублені очі

"як думаєш,помирати то тяжко?"

чи справді впаду я з хмарачоса так швидко?

чи зрозумію я що мене вже нема?

що буде після закритих очей

чи побачу я інших "людей"?

...

Артеміда

В кайданах

Горе і злість, заздрість, ридання

Кожного мучать з рання до рання.

Наче у камері в'язнем сидіти,

Сонце застлавши, в темряві скніти.

Бачачи слабкість нею впиватись,

Роблячи зло — на добро сподіватись.

Сіючи зерна хамства поволі

З тим урожаєм носитись до болю.

Будь-який дотик як катування,

Страх відкриватись, пізнати кохання.

В своїй тюрмі добивати життя —

Тільки в неволі нема майбуття.

Знаєш, а двері насправді відкриті.

Вийди нарешті, цінуй гарні миті.

Досить втікати, спаливши мости.

Просто звільнись і усе відпусти.

...

Amara
16+

ПРОЩАННЯ

Очі твої зрадливі,

Руки такі холодні,

Губи лишають мітки,

Мовби чомусь голодні.

Тіло моє палає,

Мозок втрачає пильність.

Як би не було сумно,

Це вже остання близькість.

Хочу тебе безмежно,

В пам'яті це залишу.

Сльози свої солоні

З твого обличчя злижу.

Я досягаю піку,

Хоч це й було скоренько.

Й чую на вухо шепіт:

"Спи вічним сном, маленька" 😈

...

Amara

Болісне кохання (присвячується підліткам)

- Ти говорила, що мене кохала,

що казку я тобі подарував,

що лиш зі мною ти у вись літала,

та це обман, якби ж я тільки знав.

Якби ж я знав, що ти мене покинеш,

залишиш спільну мрію двох сердець

і більш ніколи птахом не прилинеш,

що буде в нас такий сумний кінець.

Говориш ти, що так нам буде краще,

що будем спілкуватись все одно,

що друзями залишимось назавжди,

та все, що було вже, на жаль, пройшло.

- Казала й не шкодую я про все це,

бо ти важливий у моїм житті.

З тобою небо яскравіше й сонце,

допоки не закрив ти їх мені.

І поки душі тріпотіли разом,

то й серця наші бились в унісон,

та потім розірвав ти їх й одразу

зайшов у мій недоторканний сон.

Спочатку було добре і приємно,

та згодом обпеклась моя душа...

І сталося так холодно і темно

і біль пронизав риму у віршах.

- А я читав і болем наповнявся,

та тільки він не був один на двох.

У грудях рана. Ззовні я сміявся,

бо краще лиш хотів для нас обох.

А подумки плекав свою образу,

бо розумів, що скоро ти підеш.

І чом я не сказав тоді одразу,

чому не захистив я наших меж!

Тепер ти з іншим... В серці гнів і розпач,

бо навіть шансу не дала мені!

Кохана, не вберіг тебе, Тож вибач,

Десь шепчу подумки у глибині.

- Так, душі порізно у нас боліли,

хоч бачив біль, але не помічав,

що мало того, що тіла хотіли,

моє ти серце й душу розтоптав.

Що мало слів: як справи? Добре. Ясно,

підтримки мало і тепла душі.

Спочатку все було так круто й класно

і лиш тобі співала я пісні.

Та потім згасло... Ти собі сміявся,

для тебе було все як і завжди.

Душа боліла, як мене торкався,

та це запізно зауважив ти.

- Чому мовчала й слова не сказала?

Скажи чому довірилась йому?

Це ти кохання наше убивала

і дала згоду статися цьому!

Болить. Ти знаєш як болить від втрати?

Ти стільки болю завдала мені!

І ні, не хочу я тобі відплати,

хоч через тебе стали сірі дні.

Як думаю про тебе - чорний колір,

зламалося тепер моє життя.

Не зможу я пробачити ніколи,

та що тут скажеш, ти мале дівча.

- Ось так завжди: капризна і маленька,

тому і маю слухатись тебе.

Скажи ти прямо: дівчинка дурненька,

яка ще досі в пошуках себе.

І так, це правда - досі я дитина,

але й не поспішаю ще рости.

Насамперед, для себе я - людина,

яка бажає іншим помогти.

Яка уміє жити й помилятись,

бо розуміє, що таке життя.

За біль готова щиро вибачатись,

бо не хотіла скривдити ніяк.

- Усе ти вмієш, тільки не кохати,

та й звідки тобі знати про любов,

однак і я готовий пробачати

і щиро вибачатись знов і знов.

- І хоч не знаю як воно - кохати,

але без гордості кажу? пробач,

однак назад не хочу повертатись,

та вже й не можу чути знов твій плач.

- Не бійся, не заплачу я вже більше,

не тільки ти із досвідом ростеш.

Минуле вже позаду і між іншим

твій милий образ і кохання теж.

- Тоді давай забудем всі образи,

все розпочнемо з чистого листка.

Відкинемо усі болючі фрази,

хай їх несе у забуття ріка.

- Ти хочеш повернути все як було,

чи знову я не так щось зрозумів?

Скажи ти прямо, серце лиш забуло,

надію більше не даруй мені.

- Давай домовимось, що про стосунки

ні слова, щоб не розкривати ран.

Я вдячна за любов і подарунки,

але пора звільнитись від кайдан.

Я вдячна, милий, за твоє кохання,

за все, що у минулому було.

За ті розмови з ночі аж до рання,

та зрозумій, це все тепер пройшло.

Вже пізно біля згарища нам грітись,

не дала шансу, бо його нема.

Нема кохання, де тепер подітись,

коли пропало літо й лиш зима.

Та поруч полум'я весни горіло

і там тоді побачила його.

Тепло і душу й тіло обігріло

й торкнулася кохання я свого.

Тож зрозумій, що пізно щось вертати,

бо в моїм серці вже нова любов.

Помилки вже не треба виправляти,

хіба що душу обпечу я знов.

Прошу тебе: щоб другом залишався,

щоб без образ, без ревнощів і зла,

щоб у коханні більш не помилявся

і віднайшов щасливих два крила.

- Гаразд. Я спробую. Як скажеш, мила,

лише і ти мені пообіцяй:

якщо зламаєш свої диво-крила,

тоді до мене хутко прилітай.

Я спробую знайти своє кохання,

при цьому не утративши себе,

та поки що від ночі до світання

дозволь я буду згадувать тебе.

Я дякую за все, що ти зробила,

за миті щастя, що були разом,

та прошу, щоб до мене приходила,

якщо не в дійсність, то хочаби сном.

Я згоден залишити все позаду

і стати вірним другом назавжди.

Спочатку буде важко й не одразу,

та я зроблю, якщо це просиш ти.

Тобі бажаю щастя і кохання,

якщо не я, то він хай пригорне.

Живи без сумніву і без страждання,

як знадоблюся, то поклич мене.

Червень 2022 р.

...

Роман Фещак
16+

Обірване

Гучно розпочався ранок,

Під ракетний дощ сніданок.

Шкода, що і не субота -

Ще попереду робота.

Вчора все було чудово -

Підкорявся світ навколо.

Засинав щасливим знов -

Наші виграли в футбол!

А сьогодні сів в тролейбус,

Через греблю звичний рейс.

Все по графіку, є плани:

Діти вдома, сестри, мами.

Стихло наче, друг, знайома -

Всі вже тут, ніхто не вдома.

Та раптово спалах світла

Обірвав вертання в житла.

...

Легрей

АРЛЕКІН

Затихла музика, погасли всі софіти,

Ти повертаєшся до себе в темноту.

А там костюм пора новий надіти,

Під ним ховаючи душевну пустоту.

І нова сцена, нові маски, ролі.

І нова публіка, яку ти веселиш.

Бо бути клоуном — як забаганка долі,

Яка вважає, що усіх мудріш.

Та номер скінчено і всі тебе забули —

Такі як ти в театрі кожнім є.

А те, що душу на кусочки розітнули,

Кого хвилює, це ж лише твоє.

І хоч актор ти вищого гатунку,

Без підготовки враз зіграєш короля.

Та не чекай ти кращого дарунку,

Ніж витягати з шапки всім кроля.

Удома ж скинеш усмішку зрадливу,

Візьмеш папір і гусяче перо.

І, в почуттів шаленому напливі,

Покаже лик в віршах сумний П'єро.

...

Amara

GLACIES

Як важко стало кохати,

У серці неначе лід.

І хочеш когось обійняти,

Але весь запал поблід.

Як страшно тепер довіряти,

Боятись сердечних ран.

Чи можна себе відкривати

Й уникнути слізних драм?

Як гірко бути самому

І знати, що це усе.

Коли не потрібен нікому,

Хто душу твою спасе.

Як боляче знову шукати

Й чекати багато днів.

А потім безмежно ридати,

Що так нікого не зустрів.

(#поетичний_спринт_3,

Холодний лід почуттів)

...

Amara
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
За лаштунками проєкту...Ія Лін & Ізумі Хо
25.06.2024
Збірка "За лаштунками..." поповнилось ще одним інтерв'ю. Сьогодні це Наталя Касінова (або ж на Арку ... Детальніше
29 медових років або як швидко опублікувати фінал історії!Петро Ковальчук
24.06.2024
У зв'язку з сьогоднішнім святом, я вирішив опублікувати фінал історії!! Автор випадково дізнався, що ... Детальніше
Перші кроки у жанрі трилер.Пан Д
24.06.2024
Вітаю вас шановні Аркушники та Аркушниці! Спробував, перший раз, себе у жанрі трилер. Та от замислив ... Детальніше
Вільний - фінал. Мій власний катарсис.Пан Д
24.06.2024
Дорогі Аркушники та Аркушниці, Вітаю вас на цьому захоплюючому етапі (для мене так точно) нашої літе ... Детальніше
Доповнення Ріна Бейкер
24.06.2024
Любі читачі, хто слідкує за оновленнями розділів «Руйнації», наполегливо рекомендую перечитати розді ... Детальніше
Меметика?!Мейлі Рейн
24.06.2024
Привіт, аркушики. Коли я читав книгу Егоїстичний Ген Річарда Докінза, мені стало дуже цікаво, коли в ... Детальніше
На Аркуші вже:
11471читачів
137223коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: