Таємна місія любов

10063
Публікація: 01.04.2025
Вірш
Завершено

19.11.2017

А може ніхто його колись не цілував

І не читав про динозаврів на ніч,

А може слова теплого він не чекав

Тому і є – духовний той параліч.

Ти не суди як бачиш десь на лавці,

Хтось спить не по погоді і сумний

І з висновком осудливим не квапся,

Бо міг би бути на тім місці ти.

Якби тебе не до любили у дитинстві,

Якби не дочитали той мільйон казок

Ти не дивись презирливо – п’яниця,

А спробуй ти зробити хоч би крок.

У кожному із нас живе людина,

У кожному ховається і звір,

Якби тебе колись не долюбили,

Ти був би на тій лавці. Ти повір!

В нас місія у всіх одна – любити,

Хто любить, той виконує закон.

З любов'ю в світі легко жити.

Любов це диво, дар... Любов це Бог!

Як любиш - Божа ти дитина,

Даруй те, що отримав задарма

І пам'ятай, що кожен є людина,

Хоча на лавочці ночує без пледа.

Люби усіх. Дарма, що не та раса,

Не та культура чи її нема...

І з висновком, друже мій, не квапся,

Просто даруй те, що отримав задарма!

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі