Старі слова минувші

Я робитиму фотографії,

Щоб ти залишився в моїй нікчемній пам'яті

Пам'ятаєш ті  поцілунки біля вікна? Якими незначними здавалися вони тоді без кінця... 

А мої здивовані очі...? 

Я тоді не чекала такого... 

Але серце благає повернути ті дні... 

Так ніжно, неначе назавжди.

Але рядки щастя рватися почали непомітно.

Ревнощі та сварки,

Здавалося, кінець настає,

Але, здається, буря пройшла.

Ні, почалася знову

Все по новій... 

Але здається не так вже легко, неначе події Каррінгтона на нас двох діяти почали... 

І як витримати це? Далі результати побачим

А що зараз? Не знаю навіть...

Видалила всі фото, душу огорнула туга.

Мені страшенно боляче без тебе.

І плани на літо все до біса,

Залишилась одна.

Просила тебе нічого мені не обіцяй!

Ти обіцяв і присягався, у результаті ми бачимо що брехав.

Я не обіцяла і не присягалася.

Вічні сумніви почуття на нуль зводили...

Наше кохання не залишило без болю нікого.

Кожен страждав, впоратися намагався.

Здається вивезли вдвох,

Але почалося по новій, і старі події здаються чимось мізерним.. 

Хоча страх не бути разом пробирав до кісток. 

Хворе кохання, в пам'яті засяде, і не потрібні вже ні фото, ні нотатки...