Грішник

І я молюсь на холодній плитці. І янголи юдить по ній як по ножах,з їх ніг л'ється кров,а самі вони плачуть,і не можуть сказати ще щось,лиш несуть мені ганебні відповіді в листах писаних золотим чорнилом. Хоч які ганебні ті відповіді всі кажуть,ганьба мені й лише мені. І я знову відкриваю листа,гострим клинком як вампірським іклом,читаю і задаю все те саме питання:"-Чому...?" А сенсу чому немає,його і не було. Чому стільки людей мучаться? Чому стільки людей страждають? Чому у стільки болю? Біль. Він запорука усього? Воля моя запорука всього. Воля моя варта болю. Воля моя варта моїх же страждань. Воля моя варта моєї ж смерті. Жоден бог більше не в силі називати мене рабом своїм,бо тут вже й стає неясно хто чий раб. Я не кажу що їх нема,я кажу що вони не всевладні. Бо якщо хтось із них творець,що з всевладдя сплітає вінець,бо якщо хтось із них вже такий добряк що аж гидко то чому не зупиняє всього цього? Війни? Геноциди? Голод? Що ж настане далі?

А все ж я знаю.

І Бог буде,і рай буде,і янголи співатимуть,і серце огорне любов та милосердя,але мене там не буде,я пропаду. Не буду серед цього лицемір'я.

Я краще туситиму у з Сатаною. Сатана колись покається і прийде на сповіді до Бога бо не витримає мене.

І ось я відаю новий лист,запаковую його і ніжно поливаю своєю кров'ю. Янгол морщиться і знову ледь не плаче. Йому мабуть боляче йти по ножах на яких я сиджу,і тихо молюся.

Він іде забираючи черговий лист,скоро принесе новий,з дурною,нелогічною відповіддю яку придумає на цей раз людина що відпускає найгірші гріхи.

Я грішник але і Бог не святий.

Янголам після мене потрібна відпустка.

Врешті і янголи підуть, розтинаючи тишу кров'ю і плачем. Вони спалять церкву в якій я сиджу. І врешті я помру від рук янголів які мене і породили,які невпинно шукали відповіді на мої питання і так їх і не знайшли.

Якщо я колись дістанусь до пекла бо із раю мене і так вигнали то і Сатана вижене мене за все що я йому скажу.

І ось тоді я заспокоюсь,зберу своє останнє смирення в кулак та піду у небуття,чого я завжди і прагнув.

Бог нічим не кращий Сатани якщо дозволяє людям страждати у пеклі. Як смішно,о він! Великий "Бог",що так любить людей,дозволяє їм страждати як на землі так і в пеклі. Ні! Ні! Бог не ідеальна всесильна істота,він лише марнославна дитина на яку не звернули уваги батьки. Якби він був добрим і правильним то хороші люди потрапили до раю,а погані пішли в небуття,де немає нічого і немає страждань.

Але це все не важливо бо я усе ж, уже тут, в небутті. І повертатися не збираюся.

Хоч я і грішник,але і Бог не святий

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.