Закохані
10055
«Звільни мене з полону твоїх чар,
Обріж мені закоханості крила,
І марево моїх рожевих хмар
Розвій назавжди!», - я тебе просила.
Та ти лиш посміхався, шуткував,
Збираючи мене в свої обійми,
І вишенькою ніжно називав.
І ми були удвох такі щасливі…
05.07.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯