Світанок

10068
Публікація: 08.04.2025
Вірш
Завершено

Світанок жевріє, осяює блакить, Пітьму небес недоспаної ночі,

Спустошені від сліз та горя очі.

Відбій у вухах досі ще дзвенить…

А серце тьохкає і рветься із грудей,

А на душі ще досі так тривожно.

Лиш ворон споглядає переможно,

Неначе він мудріший за людей.

Світанок жевріє, осяює блакить,

Як на руках дрімають тихо діти,

Яких не може більше захистити

Наш божевільний і жорстокий світ.

30.07.2024

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі