Закон квітів

Закон квітів

Колись я гадала: навіщо ті квіти?

Красиві - та швидко зникають з орбіти.

Навіщо дарунок, що в'яне за час?

Чи квіти цінніші бувають прикрас?

І ось я побачила - дивне й глибоке.

Де квіти - там світло і щастя високе!

Жінка там світиться, ніби пісня ллється!

На серці радість виникає - коли вона сміється!

Бо квіти - це більше, ніж просто краса,

Це вхід до потоку, де є чудеса!

І жінка, що квіти тримає в руках,

Це магія світу, це щастя в очах!

А де їх нема - щось в душі завмирає,

І втома у стінах ....мовчки зростає.

Там менше тепла, там любов убивають.

І гроші з сім'ї дуже швидко зникають.

Тоді я збагнула: це знак, не дарунок,

Це спосіб з'єднати красу й поцілунок.

Коли чоловік несе своїй коханій квіти,

Їй вони красою - будуть душу гріти!

Бо, квіти - це жест поваги й прийняття,

Це ключ до любові, до нового життя!

Це потік, що веде до добробуту й сили!

Де жінку шанують - там здійснюються мрії!