Коли настане ніч

00078
Публікація: 13.04.2025
Вірш
Завершено

Коли настане ніч і зникне тінь,

І все поглине спокій й пустота,

Ти не жалійсь на всіх, остинь,

І прийде саме той чи саме та.

Усе колись трапляється, не плач,

Не можеш виправити — не міняй.

Навчись собі пробачити і знай,

Що там, де ти — уже твій рай.

Якщо кудись покличуть — то іди.

Життя одне, і то як має статись.

Не знає аніхто, тому не бійся

Ризикувати й щось міняти.

Хтось скаже: "Навіжена, от балда.."

Яка різниця є тобі до того?

Лиш ти один, одна і темнота,

Приносить спокій, вказує дорогу.

Любов вона в тобі — тож не шукай

Її в комусь: не має — це брехня.

Той вигаданий, ілюзорний край —

Нічого більше, ніж справжнісінька ..уйня.

З собою примиритись — це важливо,

Прийняти того, ким ти є,

Не прикидатись іншим і грайливо

Ковтати яд, що хтось тобі нальє.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі