Муза
51082
Муза то поета любов,
Від неї бурлить у середині кров.
Муза, як та примхлива коханка,
Сну легко позбавить до самого ранку.
А потім обманить і про тебе забуде,
Стороною тебе обходити буде.
Не полишай ти свої залицяння,
І до тебе знову прилине кохання.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯