Береш мене в руки, ніби я пластилін

Береш мене в руки, ніби я пластилін,

Стека у скульптора– тепер я фігура.

Різьбиш образ, моя нова структура–

Безликі риси, милі тобі крила похилі.

Не більше, ніж витратний матеріал.

Головна мета– сотворити бажане,

Щось неживе, але осяйно вбране,

Розбити в попіл бувалий потенціал.

Я тону під тиском твоєї "любові".

Мої легені повні води, а ти– джерело.

Мені нічим дихати– ти викрав кисень.

Я– штучна скульптура в скляній колбі.