Дрібнички

Легенький вітерець коливаючий волосся;

Туманний запах моря та мокрого піску.

Ми сиділи вдвох, тримаючи білосніжні та крихкі як наші почуття мушлі.

Ми назвали їх "дрібнички" на згадку про наші закохані дні.

І з часом мушлі стануть крихкіше, вразливіше та ламкіше - чи зможуть вистояти негоду, бурі та хвилі океанічної пристрасті?

Ми сидимо один напроти одного, тримаючи "дрібнички".

Закохані очі, ніжні дотики та розсіяні як морські краплі шепітом слова:

– Ми разом, до поки наші "дрібнички" цілі. Також розбиті та загублені у морській безодні, але разом.

Ти не утримав свого слова, назавжди ставши лише маленькими шматочками наших "дрібничок". А я пам'ятаю, сидячи на цьому ж місці, тримаючи свою мушлю.

Літневий бриз, мокрий пісок та думки про твої слова.

Твоя "дрібничка" розсипалась, а моя - ще жива...