Петро Гузiк "Я – темрява"

Вона — темрява — не кинула мене. Вона єдина, хто не відвернувся. Вона знає моє ім’я, справжнє ім’я, те, яке я давно забула. Вона шепоче його мені, коли мені страшно. І я більше не боюся. Вона мій порятунок з в’язниці в котрій замкнена моя свідомість...