🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / #демон (43)

Під звуки містичного вальсу

Відьма мене зчарувала, до себе забрала в полон

Дотиком ледве відчутним теплих маленьких долонь

В серці щосили палає кохання нестримний вогонь

Тільки на жаль я не знаю це наяву або сон

Демон-спокусник, омана? Він душу мою полонив

Тягне до себе магнітом, на спротив немає вже сил

У серце ввійшли одночасно сотні палаючих стріл

Коли під мелодію вальсу на танець мене запросив

Пари навколо кружляють, не гають спливаючий час

Свідомість заполоняє містичними звуками вальс

Відвідати бал між світами можна в житті лише раз

Тільки не пам’ятає минулого жоден із нас

Скоро настане світанок, люди забудуть про бал

Й пристрастей вихор шалений, що у душі вирував

Зможе лиш демон згадати, хто його серце украв

Якщо один з нас справжній демон, можливий

щасливий

Фінал.

...

Катерина Скрипка

Захований скелет

Мій невидимий монстр, моє друге обличчя,

Таємничий театр тіней:

Я сховаю подалі цей об’єкт протиріччя

Від чужих і жорстоких очей.

Неіснуючий демон, що скував мою волю,

Приручив моє внутрішнє я.

Ти забрав мою душу, − позбавив контролю,

Ти холодна гидлива змія.

Наче Янус дволикий, що шепче на вухо

Ти керуєш моїм життям,

Збайдужілому серцю пустельно і сухо −

Ти наповнив його сміттям.

Мій невидимий монстр, моє друге обличчя:

На потилиці вищир зла.

Я сховаю подалі цей об’єкт протиріччя

Хай руйнує мене дотла.

...

Євгенія Петрікова

Вбий бога!

У темній кімнаті лісу сирени світлом прошиті.

Господи, не убиті, ми поки ще не вбиті!

Крізь пальці світло проступає,

Поруч когось воно забирає.

Кричи, молю мовчи!

Вбий бога, вбий демона свого.

Вбий усе, що ти знав!

І впади, до дна свого впади!

Забудь, що це життя пізнав!

Забудь про все-усіх,

Бо тіло і так згниє.

А ти ще є?

Освальд Артман

Д., 20.XII.2023

...

Oswald Artman

Зірвала маску я нарешті...

Цікаво, як мене людство терпить?

Лишиться це питання без відповіді...

Що нервову систему мою держить?

Часом думаю, що вона створена з міді.

Чи може там міцна сталь?

Або твердий алмаз чи камінчик яскравий?

Ні, тут всього лиш ламкий кришталь

Чи шматок залізяки іржавий...

Одна половина мене постійно жаліється,

Інша ж сміється крізь сильний біль.

Я думала, що душа квітками покриється,

Але ні, там вижити змогла лише цвіль.

Внутрішній монстр злістю харчується,

Ненависть і страхи для нього — десерт.

Нічого від кігтів його не врятується.

Але в житті він — важливий елемент.

Мій демон розпалює страшний вогонь,

Який пожирає усе навколо

"Прошу, не нервуй ти, охолонь!"

Кричу я собі, зриваючи горло.

Всередині вирує непогода,

Та коли мені погано, я нікому не скажу.

Як буде колись така нагода,

То я себе справжню, мабуть, покажу.

...

Just Катерина

ЯНГОЛИ І ДЕМОНИ

Янгол бився з пітьмою довго.

Демон підступ і зло в’язав.

Бій точився всесило й ковзко

За солдата, що вибув з лав.

Аж кололось на скалки небо

Од скресання мечів-блискавиць.

Палахтіли долини й греблі,

Гори падали горілиць.

Над міським лікарняним подвір’ям

Протиборці ішли в піке.

І летіло додолу пір’я

Сніжно-біле і чорно-липке.

Вої знали: життя програло,

І боєць вже в смертельній межі.

Янгол з Демоном воювали

За живинку його душі.

- Я вестиму його у пекло, --

Грозовито Демон волав. –

При житті було його кредо:

«Знищуй ворога!». Він вбивав!

І в останній своїй гранаті,

Що знесла йому руки й ноги,

Він забив окупантів двадцять

З грізним гуком: «За перемогу!»

- Його вирок – спокійна тиша

З побратимами у раю.

Завдяки йому сотні дишуть.

Тисячі завдяки – живуть.

Та граната забрала й очі,--

Янгол трубно гласив у бою. –

Бачив він у пітьмі крізь трощі

Що останнім? Дитину свою!

- Він колись обдурив касира!

Він колись не своє забрав!

А коли він був ще хлопчина,

В магазині машинку вкрав!

- Він вернувся, щоб доплатити.

Він валізки схожі поплутав.

Він просив машинку купити

І скарбничку приніс в спокуту.

В нього всі перебиті ребра.

Нема як причепитись й душі.

От для чого він в пеклі треба?

Поступися! Віддай мені!

Із дверей лікарні безмовних

Вийшли після денних напруг

В підзадуманій рясі церковник,

У щасливім халаті хірург.

«Оце ми підтрусили перцю…»

Дяк хірургу цигарку дав.

Гулко Янголу бухнуло серце.

В п’яти Демону пульс упав.

Янгол, Демон на дах присіли,

Обертаючись на труху.

Теж цигарками задиміли

На міськім лікарнянім даху.

Ні один з них мовчанки не зрушив,

Розуміючи невороття.

А солдатова жінка душу

Повезла на візочку в життя.

Присвячую всім, хто змушений носити протези

як медалі, та їх героїчним дружинам.

***

...

Білик Ірина

Пам'ятаєш, мала?

Пам'ятаєш мала

як увесь час до тебе липла ниточка

ти сміючись казала: знову жених причепивсь!

і намотувала її на палець розказуючи абетку

абетка закінчувалася — а хвостик нитки завжди лишався

хіба не тому що немає ні на твоєму язиці ні під язиком тої літери

з якої бере початок моє ім'я?

Пам'ятаєш мала

як ви викликали Матюкливого Гнома

а кого ще було викликати в неопалюваній квартирі кінця дев'яностих

десь на примарному кордоні двох держав?

Я приводив його для тебе

і він — п'янючий і злий — ходив хитаючись по липкій линві від стільця до стільця

вигукуючи прокляття нашому і вашому недобрим світам

Я дивився і не зачиняв дверей

я знав що тобі подобається бути трохи поганою дівчинкою

Пам'ятаєш мала

несправжні цукерки і справжні цигарки

листи до Діда Мороза перехоплені потойбічною поліцією

амулети і камінці бородавки і перехрестя

і жаб'ячі пісні над ставком — упіймані саме для тебе на гачок молодого місяця?

Тож куди ти тепер мала?

На кого ти мене покидаєш у цьому березневому розламі між світами?

Озирнися мала — або ні — не озирайся

і я назавжди скам'янію тобі в грудях

і світитимусь — як світиться фальшивий китайський місячний кулончик

приторно-солодко — мов ота твоя ідіотська цукерка тутті-фрутті

незграбно — як оцей перший вірш написаний демоном

на ошматтях власного чорного зашкарублого серця

...

Єлизавета Жарікова

Опівнічна проповідь

Я у серці маю те, що не вмирає,

Ця емоція живе в мені, і навіть не страждає.

Над пагорбами так далеко від мене проживає,

Тому і другий шанс з твоїх рук втікає.

Робота, відпочинок і простір між нами,

Непохитна любов з цілунками твоїми.

Обійми мене із заплющеними очима,

Ти пожирай життя - пожирач мого тіла.

Очі оточують нас як небесні світила,

Ти трагічний виконавець, але маєш знайоме обличчя.

Гріх мій, коханий мій - Божа людина,

Ти демон безвольний - дика тварина.

Твої обітниці залишають рани та шрами,

Перегини та обов'язки керують твоїми словами.

Моє тіло в русі, але слабкі та потерті коліна,

Ви минулому чи майбутньому, щасливо без тебе б жила.

...

Яна Янко

Ніби без неї не буде весни

Її серце билося крізь віки,

Поцілунки аромату вишневого,

Залишали на тілі криваві сліди.

Мерехтінням зірковим цвіла вона,

Так ніби без неї не буде весни.

І весни не було, як вона не всміхалася,

І ні світла, ні темряви,

не було навіть чорної пустоти.

Її сльози мов кинжали душу ранили,

Аж до пекучої гостроти,

Легше пройти по-під кулями було,

Ніж стримати її гіркоти.

Та літала вона десь над хмарами,

Там де серце її біди ще не знало,

Вона падала, небо багряним осяючи,

І зникала ніби у неї ніколи не було душі.

...

Катерина

Чуття

До почуттів потрібен ключ,

До відчуттів - нейрони

Інстинкт тримає обіруч:

Шайтан,Ібліс,чи янгол чорний?

З тобою світ - без почуттів,

Без тебе всесвіт – зникне.

Невже до мене збайдужів

Мій Янус многоликий?

Для почуттів потрібен ти,

Для відчуттів - ми двоє.

В твоїх руках горять світи,

Я теж впаду, мов Троя.

...

Мілена Грім
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Пательня. Випуск 15stas
24.07.2024
Вітаю, друзі. Звісно, що жорстка критика не всі під силу. Багатьом з нас набагато комфортніше бути в ... Детальніше
про естетики: міметичну, нормативну, романтичну, рецептивну та трансгресивнуАндрій Химерний
23.07.2024
Черговий душний блог з претензіями на літературознавство, просто гортайте далі. По суті, я хочу пог ... Детальніше
Творчі душіМері Поппінс
24.07.2024
Хоч я на аркуші не так давно, але встигла помітити, що тут неймовірна атмосфера! Таке тепле, дружнє ... Детальніше
Пательня. Випуск 14 stas
22.07.2024
Пательня. Випуск 14 Ну, що ж. Випуск 13 Пательні був самим коротким в історії пателен на Аркуші. Тож ... Детальніше
Як щодо екранізації? Ірина Удоденко
23.07.2024
Багато хто, коли пише, бачить перед очима чи не повноцінний серіал з яскравими спецефектами й крутою ... Детальніше
Ідеї зі старих фанфіківNekonosan
23.07.2024
Багато хто зі старшого покоління до 2013 року писали фанфіки на якісь російські фандоми, і не важлив ... Детальніше
На Аркуші вже:
11893читачів
146121коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: