Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #темрява (51)

Чорно-білі стражі

Істоти, народжені в темряві світу,

Постали вони з протилежностей двох,

Бо бачили морок і спалахи світла —

У них об’єднались Дажбог й Чорнобог.

Палючого сяйва вони не бояться —

Харчуються ним у сакральній пітьмі,

У ньому зростали, немов у багатті,

Та віє від них крижаний буревій.

Бездушні очиська на чорних обличчях,

Біліють лиш склери і їхнє нутро.

Довкола туман сліпозорий імлиться —

Ховає присутність блідим полотном.

Сторожу несуть десь між світлим і темним,

Де ніч дотикається з денним єством,

А кігтем холодним, мов крига студена

Черпають з підземних джерел людську кров.

Де ступлять потвори — емоції щезнуть:

І смуток, і радість полинуть до них.

Висмоктують душі, та мають потребу

Вертатись в міжсвіття безсмертних й живих.

Примарні створіння, міцніші за статуї,

Вони підкоряються давнім Богам.

Їм легше своє існування утратити,

Ніж смертних пустити у свій святий храм.

Не шкодять їм стріли і леза прегострі,

А тільки той меч, що скували Боги —

Темніший від ночі, пекучий, як сонце,

Удариш ним стража — й нема голови.

Та той, хто зуміє здолати всіх стражів,

Посміє ввірватись у храм між світів,

Застрягне назавжди між яв’ю і страхом,

Пізнає суть правди у вічності снів.

(Листопад 2023 р.)

...

Роман Фещак

Крик

За стіною чути крики,

біль клекоче в грудях.

Душі тінню оповиті,

звуки нерви крутять.

Холод пальці обпікає,

хочеться втікати.

Кожен із присутніх знає:

морок не здолати.

Плаче, стогне за бетоном,

стіни сльози вкрили...

Тріпотять в страшнім мінорі

мрії вже безкрилі.

Вогник світла ще палає

у пітьмі силенній,

порятунку дочекають

жертви ті стражденні.

Серед порожнечі світу —

там, де гинуть мрії,

знов засяє усміх літа

й рани обігріє.

Запульсує радість в жилах,

крик розтане в тиші...

Світло — нездоланна сила,

морок вщент розкришить!

(Липень 2023 р.)

...

Роман Фещак

ОЧІ ПІТЬМИ

Я в темряву ввійду до тебе, милий,

Із неї вигляне коханий погляд твій.

Він ніжний та водночас і жахливий,

Відбере волю в посмішці німій.

Покличе за собою та спіймає,

Й не зможу більше опиратись тим очам.

Від них мене бажанням накриває,

Залишивши самотньою ночам.

Цей взір страшніший за усі незгоди,

Награється і викине вмирати.

Він особливої жадає насолоди —

Забрати душу, щоб її зжирати.

(#поетичний_спринт_3,

Постать, що ховає очі в темряву)

...

Amara

Руїни минулого

Втомилася. Втомилася я дуже.

Руїн минулого не хочу більше споглядати.

Як відпустити йОго? Хочу цього дуже!

Так хочу вже майбутнє світле виглядати!

Здається все мені, що не живу - існую.

Наскільки темрява вже встигла мене полонити.

Здається, що не стану переможцем я цього двобою.

Проте їй не забрати одного-мого бажання жити.

...

Дара Зульська
16+

Збудник уяви

Рядками доторкнувся до уяви:

Збудив її і за собою поманив -

Тобі приємно і від цього ти без тями,

Супротив римою на старті ще згасив.

Ти вся моя - голодні спраглі очі

Впиваються с жадобою в рядки.

Вони народжені в мені посеред ночі,

Тепер же оселилися в тобі.

Ковток повітря з кожним вдалим словом.

Тепло всередині, як відгук на строфу.

Мурахи табуном й слова відлиті з оловом,

Як той солдатик стійкі за межу.

Межу дозволену сором'язливим сутінкам,

За котру не заходить жоден рух.

Давно перетнуто уявою супутникам,

Що разом розчинили в римі дух.

...

Легрей

Загубились між дротами

Загубились між дротами

Вирвані з дощу шепотом зими.

Я занурю твої очі

У свої сни,

де безликі вівтарі

багряніють осінню.

На сторінках життя

Вицвіли давно уже ми.

А як буття?

То те буття?

Безбожні серцю істини жадаю

Без тебе помираю, помираю

У полоні темних холодів

Лиш у сні тебе зустрів?

Лиш у сні знов тебе торкнувся

І забувся, я так забувся…

Та без тебе мене уже нема,

Бо я пітьма,

Твоя пітьма!

Д., 20.XII.2023

картинка: .pexels.com

...

Oswald Artman

Мова стін

Стіни стривожені,

Стіни утомлені;

Криком знеможені,

Кригою сковані.

Стіни напишуть

Реквієм в тиші;

Стіни окреслять

Матерію віршем.

Стіни побачать,

Стіни почують,

Стіни накажуть,

Вірно спрямують.

Люд їх охоче

Розріже по крихті.

Їм також боляче,

Просто більш тихо...

(квітень 2023 р).

...

Віршотвориця

Туман Міраклуса

Знуджені вулиці стихли від тиші. *Міраклус розправив темне вбрання

На троні космічного штибу. Думки спопеляли поріддя.

Мерзенні жадали лиш гірше, щоб люди рабами йшли навмання.

Кістлявою жертвою ти був на рідних земних угіддях.

Він мокрим туманом злітав над землею. Спускався, щоб виїсти душі,

Щоб всотати світло й загнати бездарний всесвіт у тінь.

Міраклус уже над головою твоєю. Він хмарою чорною рушив.

Стій, марево зникло! Дитрон шле потворі амінь!

То добрий герой із мечем, наділеним силою зірки.

Він щирий борець з безкарним загарбницьким кодлом.

Він темінь січе і зло видаляє, мов хвору нирку,

Хоч це не кінець. Сльозами земля досі змокла.

Міраклус за спиною. Стій і не дихай. Чекай допомоги.

Дитрон вже готовий до смертельної битви,

Та морок із силою чарами б'є світлоносного бога.

Страх безумовний, читаєш Дитрону молитву.

Дитрон гляне в зоряне небо, енергія сповнить все тіло –

І зблисне раптово лезо в Міраклуса грудях.

З полегкістю серце стрибне у тебе: радість накрила.

Дитрон лиш безмовно всміхнеться: врятовані люди.

*Міраклус – космічний демон, що прагне поневолити людей.

*Дитрон – янгол світла, який живиться енергією зірок.

...

Dreamer_witch

Холодний закуток

Якщо людина не поспішає додому - нема до кого...

Холодна підлога і тепла кишеня.

Мерзне у закутку рідне пальто.

Знову ПОТРІБНА у бурі мішені

В'яже не змінне роками бордо.

Сітчасті ноти і лампа морелі...

Стукає в сі́ряву біле звено...

Вона відгадала жагу епопеї,

Коли задивилась у життє-вікно.

Їй було страшно, безсило й нестерпно.

Стіни давили на чорну імлу.

Вона одинока і це вже доземно...

Думка всоталась у тиху зорю...

Скинуто ночі, але не киреї,

Змінено сонце, та грає вода.

Вона одиноко схилилась на двері...

І чула той спомин...лише пустота...

12.07.2023

...

Сара Ґоллард
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Спочатку було Слово. І щурі. А потім прийшли пацюкиЛана Філлі
19.06.2024
Незрозуміло, про що я? Ну скажу, що я сама не до кінця дійшла певного висновку щодо цього мовного яв ... Детальніше
Відповідність сюжетної лінії до реальності.Катерина Сапожнікова
19.06.2024
Вітаю, колеги. Маю питання і буду вдячна за відповідь і за ваш досвід. Наскільки прискіпливо ви дот ... Детальніше
Новий 15 Розділ "Таємниці минулого"Вадим Булава
19.06.2024
Саме час дізнатися про те, що було раніше! Сталося вже дуже багато, але справа була лише в одному. З ... Детальніше
Статистичний підхід до марних сподіваньKotoryba
19.06.2024
(Написано для себе під впливом тимчасового нападу настрою "Чому ж мене ніхто не читає"; якщо вас нас ... Детальніше
Не роби ашибок: як правильно писать на суржику, шоби все було чьоткоАрсеній Троян
19.06.2024
Драстє! Сьодні в цьом блозі хотілось би побалакать на тему суржика. Сразу отмєчу, шо це тема така с ... Детальніше
Рецензія від: Тетяни БиковоїБосорка
19.06.2024
Рецензія від: Тетяни Бикової, докторки філологічних наук, професорки. «Босорка» як вдалий літературн ... Детальніше
На Аркуші вже:
11425читачів
135545коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: