Вода

Море десь шумить,

Птах над ним летить,

Огорта їх небо.

І чого ще треба,

Щоб щасливим стати,

Пісню заспівати?

Ніченька, річки,

Зорі, мов свічки.

Місяць світить гідно.

Що ж іще потрібно

Аби усміхнуться,

В спокій повернуться?

Хмарка над лужком,

Промінець тишком

П’є ранкові роси.

Та хіба ж не досить

Цього, щоб радіти

Світу, наче діти?

Вечір, озерце,

Цвіркуна слівце,

Світлячкова варта.

Чи за це не варто

Землю цю любити

Й горе відпустити?

Скоро дощ впаде

В лісі, уже де

Зачекався тим.

Як не можна ліс

Полюбить за це

Гарне деревце?

Всюди є вода:

В щасті є вода,

В усмішці – вода,

В радості – вода.

І в любові теж

Є вода без меж.

Як полиєш ти

В світ тої води:

В море, озерце,

В річку, хмарку – це

Принесе добра,

Бо вода жива

І все пам’ята,

Хто і що їй дав.

А якщо колись

Ти розведеш злість

У воді якійсь –

Потім не жалійсь.

Чисту воду лиш

Ти в душі залиш.